До дня вишиванки

 Встає над світом щире сонце вранці

      І землю гріє променем ясним.

            А я іду по світу в вишиванці.

                 Я — українець! І горджуся цим.

                                                  Вся у білих рушниках, 

наша хата - ніби птах.

Мчить вона через віки,
диво-крила - рушники.

Вишивала їх бабуся, 

вишивала їх матуся...

Я теж птаху помагаю -
рушничок свій вишиваю.